Tasogare (黄昏) — the twilight hour, when boundaries blur.
Here I explore stories that linger: anime, manga, literature, games. What interests me is not plot summary but the weight beneath — why certain narratives persist, what they reveal about loss, longing, and the quiet moments between.
Works
View all
Recent Posts
View all
Clair Obscur: горе, яке малює світи
про втрату, ескапізм і родину, яка зруйнувала світ заради власного горя
Mushoku Tensei, Season 1: ісекай, що має сенс
про другий шанс, що не гарантує успіху. про стосунки, де обидва хочуть добра, але не вміють говорити.
Dungeon Meshi: їжа як мова довіри
підземелля як екосистема, монстри як інгредієнти, спільна трапеза як спосіб будувати спільноту. про аніме, що ставиться до свого абсурдного задуму абсолютно серйозно.
Kowloon Generic Romance: двері, що відкриваються через жаль
штучний Коулун, мертва кохана, клони пам'яті. коли магічний реалізм працює краще за sci-fi пояснення. про жаль як портал і відпускання як вихід.
Ghost of Tsushima як продукт кризи відкритих світів
Красива гра, порожній світ. Чому Ghost of Tsushima - симптом жанрової втоми, а не нове слово у відкритих світах.
Mob Psycho 100, сезон 2: перші враження (серії 1–3)
Про непослідовний пацифізм Рейґена, філерність замість розвитку та різницю між енергією і структурою.